Збираючи інформацію про сім'ю, спеціалісти можуть більше дізнатися про всіх її членів, про причини криз, що виникали у сім'ї, а також про сильні сторони та внутрішні ресурси даної сім'ї.

Відобразити прихильність та зв'язки, що існують у родині, можна за допомогою генограми, яка є хорошим інструментом для ілюстрації та аналізу багатьох аспектів сімейного життя.

Генограма — графічне зображення сімейних стосунків у певній сім'ї, форма запису сімейного родоводу, в якій доступно у графічній формі фіксується інформація про всіх членів родини не менш ніж трьох поколінь.

Генограму можна назвати «картою» взаємостосунків у сім'ї, на якій зазначено імена, вік, дати шлюбів, розлучень, дати смерті, хвороби членів сім'ї, а також усі найважливіші події в їхньому житті та інші ключові факти. 

Генограма показує також структуру сім'ї та взаємини між її членами. Пошук інформації для складання генограми допоможе сім'ї побачити свої сильні сторони, приховані ресурси та сформувати відчуття самоідентифікації.

Генограму складає спеціаліст разом з одним або декількома членами родини. Оскільки генограма інколи містить дуже приватну й особисту інформацію, що стосується сім'ї, бажано складати її у спокійній та приязній атмосфері.

Для побудови генограми використовують певні графічні та схематичні позначення. Зокрема, жінок у генограмі зображують кружечками, а чоловіків — квадратиками. Ці символи позначають іменами та датами народження людей. Якщо людина померла, символ, що її позначає, перекреслюється, і поряд із датою народження ставиться дата смерті. Для того щоб зобразити сімейну пару, використовується лінія, яка поєднує чоловіка (квадрат) із дружиною (коло), чоловік позначається ліворуч, дружина праворуч, а дата одруження вказується в дужках. А в разі розлучення пари лінію, що поєднує чоловіка й жінку, перекреслюють двома косими рисками і поряд із датою шлюбу зазначають дату розлучення. Дитину зображають на лінії, що йде прямо вниз від батьків. У верхній частині генограми позначають обох батьків подружжя чи батьків дитини, тобто її дідусів та бабусь.

У генограмі використовують ще ряд позначень, зокрема:

· громадянський шлюб – пунктирна лінія;

· тимчасовий розрив сімейної пари, проживання окремо один від одного — одна коса риска, що перекреслює лінію шлюбу;

· розлучення – дві косі риски, які перекреслюють лінію шлюбу;

· біля символу, який позначає прийомну дитину, мають бути дата народження та дата прийняття її в сім'ю.

На генограмі можна відобразити ступінь взаємостосунків між членами сім'ї: слабкі, дистанційні зв'язки позначати додатково пунктиром, тісні стосунки — додатковою лінією, дуже близькі стосунки — двома лініями, конфліктні — зигзагом.

За допомогою генограми можна отримати інформацію про тривалість життя в родині, про генетичні та спадкові хвороби, традиції щодо створення власної сім'ї, підтримку стосунків з рідними братами та сестрами тощо.

Генограма як метод вивчення родини та внутрішньородинних зв'язків була вперше запропонована Мюррей Боуен у 1978 році. Генограма ̶ це своєрідна карта історії родини, на якій за допомогою спеціальних символів описано стосунки та події, що трапились з представниками різних її поколінь. Генограма допомагає побачити свій рід зі всіма його процесами, закономірностями, протиріччями, унікальним досвідом пращурів. Ці «закони життя родини», як показують чисельні дослідження, впливають на життя сучасних представників родини.

Рекомендації, як скласти генограму.

Варто розпочати з чернетки і бути готовим, що з першого разу, як правило, генограму намалювати не вдається; добре підходить аркуш розміром А4 або А5, ще краще  ̶ ватман;

для початку можна скласти просту матрицю, адже у всіх нас і у наших предків були мами і папи, отже, варто передбачити для них місце на чернетці.

Існують правила зображення членів сімейної системи на генорамі. 

□ схему розпочинайте згори донизу, першого зображуйте себе;

□ стосунки між людьми завжди позначаються лінією (вид лінії уточнено на рисунку 2);

□ чоловіки в парах зазвичай зображуються зліва, а жінки ̶ справа;

□ зазначаються дати життя, роки вступленню до шлюбу та виходу з нього;

□ важливою є інформація і про померлих або загинувших предків, перервані вагітності, викидні або мертвонароджених дітей. Збір такої інформації у рідних може бути зустрінутий з великим супротивом ̶ треба бути готовим до цього;

□ додаткова інформація – хвороби, на які страждала людина, професія, якісь визначні події життя записуються поряд з квадратиками або кружечками. Не забудьте відмітити на генограмі себе! Так як для вас вона і будується, ви є так званий «ідентифікований пацієнт» або «пробанд» і визначаєтесь подвійною лінією контуру кружечка або квадратика відповідно.

Зберігайте свою генограму в безпечному місці, адже у ній може бути інформація, неприємна або небажана для інших членів родини. Завжди зберігайте конфіденційність членів родини, коли ділитесь своєю генограмою з людьми, що не входять до родини.

Питання до сiмейного дерева, на якi може звернути увагу психотерапевт

Загальнi питання

1. Скiльки рокiв було Вам, коли загинули Вашi пращури та народились потомки?

2. Якими були нацiональнiсть, вiросповiдання, сiмейний стан, образ життя, професiя та особистiснi характеристики рiзних членiв родини? Чи страждав хтось iз них на соматичнi або психiчнi захворювання? Чи iснують у родинi тайни ̶ алкоголiзм, суiциди, психiчнi вiдхилення, епiлепсiя або делiнквентнiсть?

3. Якi стосунки у Вас iз рiзними членами родини, зокрема батьком, матiр'ю, братами та сестрами, а також власними дiтьми? Як члени родини ставляться один до одного? Як цi стосунки змiнювались з роками?

4. Якi Вашi етнiчнi коренi? Наскiльки вони емоцiйно приймаються або вiдторгаються? Яке етнiчне походження iнших членiв родини? Чи переживала родина потрясiння, пов'язанi зi змiною культурних обставин? Як довго родина живе у данiй краiнi?

5. Якi Вашi релiгiйнi коренi? Чи слiдують у Вашiй родинi релiгiйним традицiям? Як саме Ви до них ставитесь? Наскiльки Вашi релiгiйнi переконання

визначення віку спiвпадають з переконаннями iнших членiв родинного дерева? Чи iснують тут взаємопорозумiння або конфлiкт?

6. Який соцiальний та економiчний статус родин, представлених на деревi? Зокрема Вашоi батькiвськоi сiм'i та Вашоi власноi?

7. Якою була психологiчна атмосфера у сiм'ях Ваших рiдних та Ваших батькiв, коли Ви були дитиною? Якi подiї сталися у родинi за той перiод (народження дiтей, смертi бабусь та дiдусей, реструктуризацiя сiмейних вiдносин ̶ окреме проживання супругiв, розлучення, повторний шлюб)? Якi види сiмейноi активностi Ви пам'ятаєте?

8. Що Ви думаєте з приводу Вашого зачаття? Чи були Ви очiкуваною дитиною? Якщо так, то чому? Чи було Ваше народження даниною традицiї? Чи було Ваше народження випадковiстю або рiшенням, прийнятим пiсля довгих роздумiв? Чи спiвпала стать з очiкуваннями батькiв? Чи були Ви довгоочiкуваним спадкоємцем чоловiчої статi? Або дiвчинкою, яка народилась, аби компенсувати засилля чоловiкiв?

9. Наскiльки за своїми якостями Ви вiдповiдали очiкуванням батькiв? Чи були батьки єдинi у своїх бажаннях? Або мати хотiла, щоб Вам були притаманнi однi якостi, а батько ̶ iншi?

Внутрішньоутробний перiод та пологи

10. Яким було родинне життя пiд час Вашого внутрішньоутробного розвитку? Чи спостерiгався економiчний стрес? Як вiдчувала себе Ваша мати пiд час вагiтностi? Чи страждала вона на якусь серйозну хворобу? На пiдвищений кров'яний тиск? Чи зверталась вона до лiкаря з приводу цих хвороб? Чи знаходилась на збереженнi? Чи iснувала загроза її або Вашому життю?

11. Яким був Ваш стан пiд час пологiв? Чи були всi функцii в порядку або були якiсь вiдхилення? Якщо так, то якi?

12. Чи народились Ви вчасно або пологи були передчасними чи пiзнiми? Яка була Ваша вага при народженнi? Скiльки тривали пологи? Чи були ускладнення? Неправильне положення у родовому каналi?

13. Яким був стан Вашої матерi пiсля пологiв? Чи вiдчували Ви себе

вiдповiдальним за якiсь порушення її здоров'я?

Молодший вiк

14. Яким було Ваше здоров'я у молодшому вiцi? Чи були якiсь ознаки того, що однi зони тiла та фiзiологiчнi системи домiнували над iншими (наприклад, чутливiсть шкiри, респiраторнi або iншi розлади)?

15. Як швидко встановились Вашi бiологiчнi ритми? Чи спостерiгався перiод нестабiльностi? Зокрема, наскiльки регулярними були перiоди сну та бадьоростi протягом молодшого вiку?

16. Якими були особливості Вашого темперамента у цей час? Як Ви харчувались? Чи годували Вас груддю? Якщо так, то як довго?

17. Скiльки мiсяцiв Вам було, коли Ви навчились сидiти? Ходити? Бiгати? Чи була стадiя плазування? В якому вiцi Ви почали розмовляти? Як це сталось? Чи почали Ви з декiлькох простих слiв? Або мовчали, а потiм почали розмовляти реченнями?

18. Чи можете Ви пригадати випадки, коли Ви болiсно переживали розставання з батьками або родиною? Як Ви поводились у таких випадках?

19. Чи можете Ви пригадати такi випадки, коли Ви були прив'язанi до одного з батькiв та ревнували його до iншого? Як Ви опановували цi почуття?

20. Чи Ви все ще близькi з Вашими батьками? Як з часом змiнилось Ваше ставлення до батькiв, коли Ви дiзнались щось про них i про себе? Чи можете Ви увiйти у положення батькiв та подивитись на свiт їх очами?

Дошкiльний вiк

21. Як Ви виявляли свою непокору? Активно та безпосередньо, кажучи "нi", або намагаючись зробити щось протилежне вiд того, чого вiд Вас вимагали? Або через непiдкорення? Або бiльш непрямо, через мовчання та занурюючись у себе? Як оточуючi Вас люди долали Ваше непiдкорення?

22. Як Ви зустрiчали спроби Вас "соцiалiзувати"? Прищепити Вам навички контроля сечовипускання та дефекацii?

23. Чи створювали Ви свiй власний свiт у дитинствi? Чи був у Вас там уявлюваний товариш або рідна людина? Ви створювали цей секретний світ самі або з братом, сестрою чи близьким другом? Чи була у Вас таємна мова?

24. Чи був у Вас особливий предмет, який супроводжував Вас, куди б Ви не пішли? Скільки років Вам було, коли Ви прив'язались до нього? Скільки тривала ця прив'язаність? Що сталось, коли цей предмет значно забруднився? Чи була знайдена йому заміна?

Шкільний вік

25. Скільки Вам було років, коли Ви пішли до школи? У скільки Ви її закінчили? Чи можете Ви перелічити школи, в яких Ви навчались? Якою була кожна з них? Як суміщувались навчання та гра?

26. Які сторони шкільного життя приносили Вам радість? За якими предметами, в яких кружках Ви досягали успіху? Що було для Вас складним і не подобалось?

27. З ким Ви товаришували у школі? Чи були у Вас товариські стосунки з вчителями? Чи траплялось так, що Вас залякували або до Вас чіплялись?

28. Чи хтось из вчителів особливо вплинув на Вас?

29. Які екзамени Ви склали успішно? Які провалили? Як Ви справлялись з екзаменами?

30. Яким був стан Вашого здоров'я у шкільні роки? Чи регулярно Ви відвідували школу або були часті і тривалі пропуски? Якщо так, то через що?

31. Як Ваші батьки ставились до шкільного навчання в цілому? До Вашої конкретної школи?

Юнацький вік

32.Як би Ви описали свій юнацький вік? Як поступовий рух до дорослості? Або як період бурхливих потрясінь?

33. Як Ви пережили розставання з домом? Фамільним будинком або квартирою? З сімейними цінностями та традиціями? Чи відбулось це розставання відносно спокійно або супруводжувалось бурхливим протестом? Як поставились Ваші батьки до розлучення з Вами? Яким було Ваше ставлення до власних дітей, коли вони досягли підліткового віку?

34. Як Ви поставились до змін у Вашій зовнішності? До змін у формі тіла, оформленню дорослих геніталій?

35. Як розвивалось у Вас у дорослому віці почуття ідентичності? Коли Ви обрали напрямок, яким хотіли ідти? Як поставились Ваші батьки до цього рішення?

36. Заважали або, навпаки, сприяли реалізації прийнятих Вами рішень про майбутнє періоди навчання, служби в армії тощо?

Середній вік

37. Де Ви працювали? Як довго? Як Ви опинились на цій роботі? Чи було це результатом Вашого власного вибору або на Ваш вибір вплинули соціальні чи економічні умови, наприклад, матеріальний Вашої родини, Ваша освіта, підготовка?

38. Якщо Ви обрали роботу самі, наскільки вона співвідноситься з Вашими цінностями? Яке значення Ви надаєте владі, грошам, естетичним чи релігійним принціпам, турботі про інших або інтелектуальним запитам?

39. Наскільки Ви реалізували себе в роботі? Чи приносить вона Вам задоволення? Що, на Ваш погляд, вона Вам дає?

40. Чи є у Вас тривалі стосунки из людиною протилежної або Вашої статі? Якщо так, як довго вони тривають? Як би Ви їх охарактеризували: приятелі, друзі, коханці? Чи оформлені ці стосунки офіційним шлюбом? Чи є діти?

41. Зі скількома людьми Ви підтримуєте стосунки на даний час? Зи скількома в минулому?

42. Чи задовольняє Вас фізичний аспект цих стосункив? Ци задовольняє вона Вашого партнера? Чи існують будь-які розбіжності між вами? Як часто Ви вступаєте до інтимних стосунків? Чи практикуєте Ви попередні любовні пестощі?

43. Які інтимні стосунки Ви підтримували у минулому?

44. Що Вам подобається робити окрім роботи? Чи займаєтесь Ви цим так часто, як хотілося б? Як реагують інші люди на ці Ваші улюблені справи?

45. Чи поділяють Ваш партнер або інші члени родини Ваші заняття у вільний час?

46. Чи тривали ці заняття протягом кількох років або Ви їх часто змінювали?

47. Чи притаманні Вам суворі громадські принципи? Якщо так, то як Ви їх виявляєте? Як це впливає на организацию Вашого власного життя?

48. Чи поділяють інші члени сім'ї Ваші переконання та чи схвалюють Ваші вчинки?

Третій вік

49. Що Ви думаєте про вихід на пенсію? Чи чекаєте Ви на нього з нетерпінням або боїтесь? Якщо це вже відбулось, як Ви до цього ставитесь?

50. Чим Ви займаєтесь після виходу на пенсію? Чи розпочали Ви нову кар'єру? Або Ви закінчуєте ту частину своєї роботи, на яку у Вас не вистачало часу, коли Ви були зайняті весь робочий день?

51. Чи є ці види діяльності особистими або громадськими? Чи приймаєте Ви участь у будь-яких колективних заняттях вечорами? Чи відвідуєте «університет третього віку»? Спортивний або будь-який інший клуб?

52. Чи є у Вас друзи? Постійні розваги?

53. Що видбулось у Вашому сімейному житти після того, як Ви або ваш партнер вийшли на пенсію?

54. Які зв'язки Вам вдалось зберігсти з попердніми періодами Вашого життя? З попередньою роботою або колегами по роботі? З дитинством або підлітковим віком?

55. Чи подобається Вам усамітнення? Або компанії? Або і те, і інше? Чи вдається Вам добитись правильного співвідношення між ними?

Похилий вік

56. Які обмеження у Вашому житті Ви відчули (якщо взагалі щось відчули) по досягненню старості? Чи є у Вас фізичні скарги? Чи страждають органи чуття? Пам'ять? Орієнтація?

57. До кого Ви можете звернутись, якщо захворієте та Вам потрібна буде допомога?

58. Як Ви підготовились до можливого підсилення залежності?

59. Чи є у Вас відчуття, що Вам потрібно завершити багато справ?

60. Чи дратує Вас зовнішній світ?

61. Наскільки Ви готові до смерті? Чи готові Ви піти? Чи є відчуття того,

що Ви не вспіли повністю реалізувати себе в житті? Чи приймаєте Ви думку про те, що життя пройшло даремно, чи немає у Вас нав'язливого відчуття, що Ви могли щось зробити, але не зробили?

62. Яки Ваші погляди на життя після смерті? На Судний день? Що Ви думаєте про безсмертя душі? Або про присутність мертвих у спогадах?

Питання для психотерапевта, який працює з генограмою клієнта

1. Як би Ви описали стиль життя свого клієнта?

2. Як цей індивідуальний стиль відбивається на його поведінці? На тому, як він сміється? Або пише? Малює? Або як вин грає словами? Або робить щось ще?

3. Яки риси Вашого клієнта здаються Вам унікальними? В чому Ваш клієнт сам вважає себе унікальним?

Завдяки генограмі родина і психотерапевт можуть побачити певну цілісну картину, розглядаючи феномени та події життя сім'ї у часовій перспективі. Зручними характеристиками даного підходу є структурованість та схематизованість.

Джерела

1. Векилова С. А. Генограмма как метод исследования межпоколенческих

отношений семьи / Современные проблемы психологии семьи: феномены, методы, концепции. Вып. 3. – СПб. : Изд-во АНО «ИПП», 2009. – С. 30-34.

2. Де Гольжак В. История в наследство: Семейный роман и социальная траектория / Винцент Де Гольжак / Перев. с франц. И. К. Масалкова. – М. : Изд- во Института Психотерапии, 2003. – 233 с.

3. Слабинский В. Ю. Семейная позитивная динамическая психотерапия. Практическое руководство. – СПб. : Наука и техника, 2009. – 464 с.

4. Теория семейных систем Мюррея Боуэна: основные понятия, методы и клиническая практика / под ред. Бейкер К., Варга А. Я. – М. : Когито-Центр, 2005. – 496 с.

5. Хеллингер Б. Источнику не нужно спрашивать пути / Берт Хеллингер. – М. : Институт консультирования и семейных решений, 2010. – 320 с.

6. Хиггинс Р. Методы анализа клинических случаев. Руководство для начинающих психотерапевтов / Роберт Хиггинс. – М. : Когито-Центр, 2003. – 168 с.

7. Черников А. В. Системная семейная терапия. Классика и современность / Александр Черников. – М. : Класс, 2005. – 400 с.

8. Шутценбергер А. А. Психогенеалогия / Анн Анселин Шутценбергер. – М. : Психотерапия, 2010. – 224 с.

9. Шутценбергер А. А. Синдром предков. Трансгенерационные связи, семейные тайны, синдром годовщины, передача травм и практическое использование геносоциограммы / Анн Анселин Шутценбергер.– М. : Издательство института психотерапии, 2005. – 256 с.

Публікація НМЦ дистанційного навчання  ДНУ імені Олеся Гончара